"Найкрутіший" адвокат Одеси - або як з допомогою Київського райсуду м. Одеси залякують інвесторів ЖК "Золотий Берег"

"Найкрутіший" адвокат Одеси - або як з допомогою Київського райсуду м. Одеси залякують інвесторів ЖК "Золотий Берег"
253816 ПЕРЕГЛЯДІВ

В першому номері Вісника за 27 грудня 2017 року було опубліковано статтю “ЖК “Золотий Берег” - “еталон” будівельної корупції в Україні”. Як ми і обіцяли повертаємось  до даної теми знову, оскільки  події на ЖК "Золотий Берег", що знаходиться в м.Одеса, вже можна сміливо віднести до жанру гостросюжетного сучасного українського  трилера, де є  все для захоплюючого сценарію: атрибути і обдурені  дванадцять  років тому керівником компанії "Прогрес-Буд"  Селєзньовим Олександром Михайловичем люди; будівельні "наперстковики" з кооперативу "Морський-1" із  зухвалим і пожадливим  головою  правління Невзоровим Олегом Володимировичем., та  міська  влада, очолювана мером  Трухановим Геннадієм Леонідовичем,  наскрізь пронизана  економічною  і  політичною   корупцією; продажні  поліцейські, прокурори   і судді, які не бачать або не хочуть бачити  очевидні беззаконня.

В четвертому номері Вісника за 30 червня 2017 року було опубліковано статтю ЖК "Золотий Берег"  - афера триває під новою назвою  ЖК "Aqua Marine” (Аква Марин) . Мова  йшла про те як далеко пішла влада м. Одеси і ті хто «прихватизував» більше 3-х га землі у Чорного моря і новобудову  ЖК «Золотий Беріг».

Певний час редакція Вісника спостерігала за подіями, а  адвокати та юристи Асоціації “Ваша Надія” безпосередньо брали участь у тих резонансних справах, які на даний час розглядаються в основному в Київському районному суді м. Одеси та Апеляційному суді Одеської області. Більшість засідань проходить за участю місцевих телеканалів і великої кількості потерпілих інвесторів скандально  відомого довгобуду багатофункціонального громадсько - житлово - готельного комплексу “Південний”  (БГЖГК  “Південний” та/або ЖК “Золотий Берег” та/або ЖК "Aqua Marine” (Аква Марин).

Причиною поновлення журналістського розслідування став замах на одного із інвесторів цього довгобуду Олега Михайлика, яке сталося 22 вересня 2018 року і за одною із версії слідства причиною цьому може бути саме захист інтересів інвесторів ЖК “Золотий Берег” які Олег Михайлик та інші активісти здійснювали.

Другою причиною стала ухвала від 05 жовтня 2018 року винесена суддею Київського  районного  суду м. Одеси Луняченка В.О. у справі № 520/2918/18 за позовом Дячкової Н.І. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», Приватного підприємства «Прогрес-Риелт», Обслуговоуючий кооперативу «Житлово-будівельний кооператив” Морський 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд» про визнання майнових прав у незавершеному будівництві  якою з Позивачки Д’ячкової Н.І. стягнуто на користь на користь Обслуговуючого  кооперативу « Житлово-будівельний кооператив «Морський 1» судові витрати у загальному розмірі 12279,96  грн, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12213,00 грн., та витрат пов’язаних із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи відправку учасникам справи відзиву на позовну заяву у розмірі 66,96 грн., понесених при розгляді  даної справи.

Третьою причиною стало рішення судді Київського районного суду м. Одеси Калашнікової О.І. від 26 жовтня 2018 року у справі № 520/6425/17 за позовом Дарієнко Адель Андріївни до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив «Морський 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», Третя особа: Одеська обласна філія комунального  підприємства «Центр державної реєстрації», про визнання угоди про внесення цільового внеску недійсною, де позовні вимоги  залишено без задоволення.

В рамках цієї справи подано 30 жовтня 2018 року представником ОК «ЖБК «Морський-1» заяву про ухвалення додаткового рішення щодо  стягнення на  користь   відповідача ОК «ЖБК «Морський 1» судових витрат   у  розмірі  43 424 грн на професійну правничу допомогу  за надану  адвокатом   під час розгляду цивільної справи № 520/6425/17.

Виникає слушне питання, що це за “крутий” адвокат представляв інтереси ОК “ЖБК “Морський 1” що за справу за позовом Дячкової Н.І., яка жодного разу не розглядалась  і по якій жодних процесуальних дій не відбулося крім залишення без руху а потім без розгляду позову потрачено  500 доларів США, а за справу за позовом Дарієнко А. А. в три рази більше.

 

Цим адвокатом виявився адвокат-початківець з Гоголівської Диканьки, що на Полтавщині -  Тертицький Вадим Олександрович (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1682, видане КДКА Полтавської обл. 04 квітня 2017 року).

Можна тільки здогадуватись чому адвокат Тертицький В.О. виставив за свої юридичні послуги такі великі витрати? Напевно відьми диканьки заговорили “крутого” адвоката на виграш у самих безнадійних справах, або може він сват чи брат голови Верховного Суду чи когось із Ради правосуддя, а може все багато простіше: з допомогою не помірних і безглуздих не існуючих витрат та корупційної лояльності багатьох суддів Київського  районного  суду м. Одеси керівництво ОК “ЖБК “Морський1” і тих хто стоїть за цією структурою  в такий спосіб залякують інвесторів щоб останні не звертались до суду за захистом своїх інтересів?

Але про все по порядку….

 

Як уже повідомлялось в провадженні  Київського  районного  суду м. Одеси є чи мало справ за участю ОК “ЖБК “Морський1”. Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень їх перебувало чи перебуває біля 170 справ. Серед цих справ розрізняються дві справи:

Справа № 520/9683/17 під головуванням судді Огренич І.В. за позовом Михайлик Наталії Андріївни, Пулової Любові Іванівни, Павленко Ольги Миколаївни, Дроздовського Володимира Михайловича та Карпової Олени Леонідівни до Одеської міської рад, ОК “ЖБК “Морський 1” Треті особи без самостійних вимог на стороні Позивача Цугунова Ольга Олександрівна та ще 34 інвесторів, Треті особи без самостійних вимог на стороні Відповідачів: Департамент комунальної власності Одеської міської ради,  ТОВ “Добробут” про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 14.06.2017 р. № 2170-VII.де позовні вимоги такі:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 14 червня 2017 року № 2170-VІІ “Про припинення договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “Добробут” та надання ОБСЛУГОВУЮЧОМУ КООПЕРАТИВУ “ЖИТЛОВО - БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ “МОРСЬКИЙ 1» в оренду земельної ділянки, площею 3,7287 га, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 118-А, для проектування і будівництва багатофункціонального громадсько - житлово – готельного комплексу “Південний”.

2. Визнати недійсним Договір оренди землі від 21 лютого 2017 року, що укладений  між Одеською міською радою та ОБСЛУГОВУЮЧОМУ КООПЕРАТИВУ “ЖИТЛОВО - БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ “МОРСЬКИЙ 1» предметом, якого виступає земельна ділянка кадастровий номер 5110136900:38:026:0003 загальною площею 3,7287 га, що розташована за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога,118-А, для проектування і будівництва багатофункціонального громадсько - житлово - готельного комплексу “Південний” та який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове майно 23491732

 

Справа № 520/6425/17 під головуванням судді Калашнікової О.І. за позовом Дарієнко Адель Андріївни до Обслуговуючий кооператив “Житлово-будівельний кооператив “Морський 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», Третя особа: Одеська обласна філія комунального  підприємства «Центр державної реєстрації» , про визнання угоди про внесення цільового внеску недійсною, де позовні вимоги такі:

1. Визнати недійсною угоду від 31.08.2015р. про внесення цільового внеску, укладену між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1» (код ЄДРПОУ 39789906) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Добробут» (код ЄДРПОУ 31545365).

2. Скасувати запис про право власності № 20382924 від 13.052017 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Реєстрі, який був внесений державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Одеської області Іскровим Олегом Вікторовичем про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, будівельною готовністю 30,74%, об’єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога (вулиця Перекопської дивізії), будинок 118-А.

 

22 вересня в центрі Одеси невідомі стріляли в активіста Олега Михайлика. До складу слідчо-оперативної групи з розслідування замаху на одеського громадського діяча Олега Михайлика увійшли працівники СБУ.  Правоохоронці розглядали  п'ять версій щодо причин замаху на активіста, а саме: перша версія пов'язана з його громадською діяльністю, друга – з проблематикою по "Золотому берегу" (справа ошуканих інвесторів одеського ЖК "Золотий берег"), третя – з проблематикою по "Успіху" (справа щодо нових власників авторинку "Успіх" в Одесі), четверта – особистісні відносини, п'ята версія – невстановленими особами з хуліганських спонукань.

 

В першому великому інтерв’ю, що вийшло 19 жовтня ц.р. на 7 каналі в м. Одеси під назвою  “Наперекір смерті” (Вісник його опублікував в цьому номері) Олег Михайлик сказав: ”Все що я робив – воно так чи інакше пов’язано тільки з двома речами: з не добудовами «Золотий Берег», «Гагарін Плаза», - там де діє міжнародна кримінальна банда, це дійсно кримінальне угрупування, частина тих людей навіть не є громадянами України, і вони відбирають у людей квартири”.

 

Отже тема ЖК “Золотий Берег” і не добудов Одеси є важливою і в контексті ймовірної причини замаху на активіста Олега  Михайлика.

Виникає слушне питання, а що цікавого  відбулося в великій епопеї боротьби за свої права ошуканих інвесторів БГЖГК  “Південний”?

 

За останній рік ЖК «Золотий Берег» так і не перетворився на «комфортне житло біля моря», як обіцяли на численних рекламних бордах спритні кооператори. Терміни здачі комплексу постійно зсуваються, але незважаючи на це все ще знаходяться «віруючі», що «тільки кооператив «Морський -1» здатний добудувати» ці будинки, кинуті  більше 10 років тому будівельним аферистом Селєзньовим Олександром Михайловичем. Хоча за інформацією з достовірних джерел, Селєзньов О,М., колишній керуючий компанії «Прогрес-Буд», жоден зі своїх об'єктів нікому і не віддавав і всюди залишається «сірим кардиналом», підставляючи замість себе зіц-голі́в, на яких покладено функцію “обілетити” по другому чи третьому  разу “лохів-інвесторів”. Так було і на «Гагарін Плаза-1», на ЖК «Фонтан» на Львівській, на «Гагарін Плаза-2», на ЖК «Затишний». Але нічого цього не бачить ні поліція, ні прокуратура, ні, природно, міськрада з усіма своїми численними контролюючими управліннями, відділами та іншим бюрократичним непотребом, що займається прикриттям шахраїв за відкати і хабарі.

Але може не все так погано і кооператив «Морський-1» все-таки «благодійник і рятівник» інвесторів, які 12 років тому віддали Селєзньову О.М. свої гроші за, як виявилося, ілюзорну надію жити в будинку біля моря? Ні, ні і, на жаль, ще раз ні….

Крім оренди землі під комплекс, вимученої інтригами, хабарами і прямим лобіюванням міським головою Трухановим Геннадієм Леонідовичем, у кооператорів як не було ніяких дозвільних документів, так і немає. Починаючи з травня 2018 року «добудовники» не пускають на об'єкт представників ДАБІ і не надають їм ніяких документів, займаючись лише активно переплануванням існуючих квартир і збільшенням на 5-6 поверхів двох перших будинків, які простояли не законсервовані з 2007 года. Все це може привести до їх обвалення, але нікого це не хвилює - головне, щоб вчасно були занесені гроші в потрібні кабінети.

Як тут не згадати гумореску Геннадія Хазанова "Доповідь генерала міліції" " . І хоч знято воно в часи перебудови при існуванні СРСР але вона актуальна сьогодні як ніколи, особливо щодо правоохоронних органів Одеси і не тільки.

“Немає доказів: знаємо хто, де, коли, маємо відбитки пальців, зйомки прихованою камерою, покази свідків… довести нічого не можемо.

Знаємо, куди ведуть ниточки…., знаємо до кого по іменах (показує мімікою в верх) і ви їх також всі добре знаєте…., а доказати нічого не можемо”

Ось ще випадок: один високопоставлений чиновник губить велику суму казенних грошей. Навіть скажу точніше: один чиновник ду-у-у-же високого рангу губить ду-у-у-же велику суму, ду-у-у-же казених грошей…. До речі, недалеко від Міністерства внутрішніх справ. Що одразу збентежило – гроші він губить в Москві, а знаходить в Цюрихі. Загубив він їх на вулиці, а знайшли їх в банку. Так, що немає за що зачепитися!”

Несподівано для всіх у 2018 році відкрився і заробив магазин «Копійка», колишній актив всіх інвесторів ЖК «Золотий Берег». Як виявилося, комерсанти теж зіграли міченими картами, розданими Селезньовсько-Невзоровською шулерською бригадою: вони вивели приміщення магазину з єдиного простору комплексу, переставивши в адресі всього лише одну букву - замість Фонтанська дор, 118-а на Фонтанська дор. 118/2. І «поплив» актив. Але за те з так званих історичних інвесторів вже вимагають просто захмарні доплати - від 10 до 70 тис. дол. США за квартиру, а в разі незгоди обіцяють залишити людей і без грошей і без житла.

 

І ще в Одеській області через  "вітер змін" - вступив на посаду новий директор департаменту Державної Архітектурно-Будівельної Інспекції Буюклі Василь Ілліч

 

Майже вся Одеса знає про сумнозвісний ЖК "Золотий Берег", перейменований або ребрендірований кооперативом "Морський-1" в ЖК "Аква Марин" нібито для "очищення поганої аури", залишеної Селезньовим А., колишнім забудовником.

Кооператори, вірніше, махінатори, "сидять" на будмайданчику вже три роки, не маючи жодного дозвільного документа на будівельні роботи, крім усної індульгенції геннадія Труханова. Багато разів інвестори писали заяви в ДАБІ про абсолютно незаконне ведення  будівельних робіт  кооперативом "Морський-1". Два роки тому кооператив вже був оштрафований, навіть ДАБІ подала позов в суд на припинення всіх робіт, але "забула" прийти на засідання, щоб відстояти державні інтереси.проти шахраїв.

В цьому році інвестори майже приводили за руку на об'єкт інспектора Соловей Д., який то запізнювався на годину-півтори, то забував взяти припис на перевірку. Та байдуже: все одно охорона "Морського" держчиновника не пустила до виконання свої службових обов'язків,але виконувати які він і сам не особо поспішав, документів як не було, так і немає досі. Але ж неймовірне трапилося- кооператив оштрафовали вдруге. Наступний законний крок- припинення незаконного будівництва. І тут починаються юридичні дива від нового керівника ДАБІ: визнаючи незаконність находження на ЖК "Золотий Берег"-"Аква Марин" , юристи ДАБІ, з великою долею вірогідності, разом з юристами кооператива "Морський-1" знаходять цікаве рішення, підставляючи під нього постанову Вищого административного суду, яка підходить до цього випадку як зайцю стоп сигнал. Виявляється, якщо порушник , в даному випадку кооператив "Морський-1", оплатив штраф, тобто добровільно виконав усунення порушень, подавати на нього в суд ДАБІ не має ніяких підстав і можна кооператорам і надалі знаходитись на об'єкті і робити все, що завгодно.

 

Це так само, що якщо хтось спочатку вкрав велосипед, а потім вбив людину, буде засуджений лише за крадіжку,-він же вже покарений.

Вище приведена відповідь нового керівника ДАБІ Буюклі В.І., діючого в світі "вітра змін" , який в нашій країні дме в останні роки тільки на лопасті шахрайських млинів.

 

 

Вічна пам'ять українському правосуддю

 

 

09 листопада 2018 року під стінами Київського районного суду м. Одеси  інвестори ЖК "Золотий берег" провели акцію  «Вічна пам'ять українському правосуддю» на якій вказали дату «смерті» 26 жовтня 2018 року . Саме в цей      день суддя Київського районного суду м. Одеси Калашнікова Ольга Іванівна поставила «крапку»   у доленосній цивільній справі  інвестора ЖК «Аква Марін» (БГЖГК  “Південний») Дарієнко Адель Андріївни. І хоч позивач у даній справі одна особа, але цього рішення, майже два роки, очікували сотні інвесторів та члени їх сімей, адже мова йде про те, що Об’єкт незавершеного будівництва передали по угоді про внесення цільового внеску від 31.08.2015 р. від замовника будівництва ТОВ «Добробут» до абсолютно «лєвого» кооперативу «Морський 1»  оцінивши цей Об’єкт  в понад сто тис. грн. але при цьому «забувши» про тих, хто інвестував це будівництво.

 

Нагадаю тезисно про основні моменти цього «реаліті шоу» під назвою «Золотий берег».

В 2006-2008 роках громадяни України захотіли «бачити море із вікна свого дому», саме це їм обіцяли численні рекламні щити по м. Одесі, реклама в Інтернеті та ЗМІ. Замість обіцяного інвестори, в тому числі і такі як Дарієнко А,А. та інші отримали хіба що «золотий берег» витрат та проблем на десятки літ.

Дарієнко Адель Андріївна та всі решто інвестори уклали свої договори інвестування  з ПП «Інвест-Порогрес» де термін здачі в експлуатацію був вказаний кінця 2008 р.Туди ж і проплатили кошти. Разом з тим у 2008 році будівництво не було завершено, як це раніше планувалось. Процес було зупинено на стадії будівельної готовності комплексу у 36,85%. Господарська діяльність ТОВ «Добробут», у статусі замовника будівництва призвела, до зупинки будівництва терміном у 8 років.

15.12.2012 року за фактом заволодіння службовими особами ТОВ «Прогресбуд», ПП «Прогрес-Ріелт» та іншими не встановленими особами шахрайстьким  шляхом грошовими коштами інвесторів незавершеного будівництва ЖК «Золотий берег», внесено відомості до ЄРДР  за ознаками кримінальних правопорушень № 1201121705000008762,, передбачених ч. 4 ст. 358 ч. 4 ст. 190 ч.1 ст. 364, ч. ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України за даними фактами    проводяться слідчі дії.

За фабулою кримінального провадження, ТОВ «Добробут» як замовник будівництва отримав земельну ділянку та дозвіл виконання будівельних робіт з будівництва житлово-готельного комплексу «Південний» за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 118-А. При цьому ПП "Інвесг-Прогрес" фактично діяло як фінансовий посередник між ТОВ «Добробут» і інвесторами (пайщиками). Але ТОВ «Добробут» начебто грошей інвесторів не отримав і будівництво зупинив.

 

Як  пізніше вияснилось ТОВ «Прогресбуд» відповідно до договору № ИД-25/03/05 про інвестування – є єдиним і головним інвестором у процесі зведення БГЖГК «Південний».

Такий договір № ИД-25/03/05 про інвестування було укладено  25.03.2005 р. між ТОВ "Добробут" та ТОВ «Прогресбуд» (Інвестор), згідно з п. 3.1 якого в порядку, передбаченим цим договором Підприємство зобов’язується передати у власність Інвестора Об’єкт інвестування, а Інвестор зобов’язується прийняти Об’єкт інвестування і сплатити за нього підприємству інвестицію.

Також слід  зауважити, що самостійно продаж майнових прав ТОВ «Добробут» не проводило до 2012 року, моменту приходу до керівництва компанії громадянина Маркова О.С.. Сам ТОВ «Прогресбуд» не одноразово безпосередньо здійснював продаж майнових прав від свого імені. Компаній «Інвест Прогрес» і «Ріелт Прогрес» в свою чергу, активну діяльність припинили на початку 2010 року.

2009 рік – компанії ПП «Ріелт Прогрес», ПП «Інвест Прогрес» вибірково розпочинають підписання трьох сторонніх договорів, за якими замінюють себе як сторону на ТОВ «Добробут» в раніше підписаних інвестиційних і договорах пайової участі.

2009-2010 рік зниження і повне зупинення будівельних робіт БГЖГК «Південний».

Відповідно до договору № 2009-16 від 16.01.2009 р. на виконання будівельних підрядних робіт, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут"(Замовник) та Приватним підприємством «БУДІВЕЛЬНИК» (Підрядник) та дозволу на виконання будівельних робіт № ОД-12511035081, виданого 30.08.2011 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Приватне підприємство «БУДІВЕЛЬНИК» виконував будівельні роботи з будівництва Об'єкту будівництва - багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний»на 16 ст. Великого Фонтана за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118-а, та є Генеральним підрядником Об'єкту будівництва.

Інвестори (пайщики), відстоюючи свої права, у 2009 році об’єдналися в Обслуговуючий кооператив “Житловий комплекс "Золотий Берег».  

15.12.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут" та Обслуговуючим кооперативом "Житловий комплекс "ЗОЛОТИЙ БЕРЕГ" було укладено меморандум про співпрацю, метою укладання якого є добудова Об'єкту будівництва та отримання членами кооперативу, пайовиками та інвесторами майнових прав на квартири та нежитлові приміщення, що розташовані в Об'єкті будівництва.

З грудня 2012 року по серпень 2015 року новим керівництвом ТОВ «Добробут», у 2012 році відбулася реорганізація у складі засновників Товариства і повна заміна керівного складу, - неодноразово вчинялися дії по відновленню будівництва які безпосередньо очолював  Селезньов О.М., позиціонуючи себе як корпоративного керівника у ЗМІ по завершенню будівництва БГЖГК «Південний». Перша спроба була ініційована за сприянням і під контролем ТОВ «Фонд сприяння добудові» (ЄДРПОУ 38437516) - у 2013 році, яке на сьогоднішній день є засновником ТОВ «Добробут».

 

З сюжетів і матеріалів регіональних ЗМІ, Протоколів виробничої наради: № 1 від 13.08.2013, № 2 від  12.09.2013, № 3 від 16.10.2013, № 4 від 18.11.2013, № 5 від 20.12.2013,  у вказаний період, фінансування робіт які проводились, здійснював безпосередньо Селезньов О.М.. Результатом так званого відновлення будівельних робіт став процес безоплатної передачі майнових прав на частину активів БЖГГК «Південний» у 2013 році ТОВ «Калінбудінвест».

 

Довідка: Товариство з обмеженою відповідальністю «Калінбудінвест». Єдиний засновник даного товариства є ДЕМЧЕНКО ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ, Розмір внеску до статутного фонду: 1000.00 грн., Демченко О.А. є ще директором 12 структур про, що вказано на сайті  https://edr.dominus.kiev.ua/catalog/38110022  серед цих структур цікавлю є ТОВ “Марсель” де один  час директором був Селезньов О.М. Отже ТОВ «Калінбудінвест» це  є також  чергова підставна фірма Селезньов О.М.

 

У лютому 2016 році ТОВ «Калінбудінвест» на підставі контракту на будівництво № СКП/Б від 25.11.2015 року між ТОВ «Калінбудінвест», ОК «Морський-1» та ТОВ «Укрстрой сервіс» та Договору про співпрацю від 25.11.2015 року між ОК «Морський-1» і ТОВ «Калінбудінвест», не маючи жодних дозвільних документів жодна з вище вказаних організацій розпочали капітальне будівництво на території будівельного майданчика БГЖГК «Південний», що підтверджено Управління капітального будівництва Одеської міської ради від 05.10.16 №481/1; 463/1.. Аналогічні відповіді було отримано на звернення інвесторів БГЖГК  “Південний” від 26.04.2017 року № 02-05/60-кол та на звернення головного редактора Антикорупційного вісника «Ваша Надія» Ф.Ю.Олексюка від 03.11.16 р № ЗПІ-50.

Наступним етапом відновлення будівництва БГЖГК «Південний» після невдалої спроби у 2013 році, яка призвела до втрати майнових активів, які гіпотетично в процесі реалізації вагомо вплинула  на завершення будівництва, - стала дата 22.04.2015 року. А саме, зустріч віце-мера м. Одеси з питань будівництва В.І. Шандрика з групою представників інвесторів, за участі начальника управління капітального будівництва Одеської міської ради Панова Б.Н., представника ТОВ «Добробут» в особі Селезньова О.М.. На даній зустрічі Селезньов О.М. заявив про початок відновлення процесу будівництва БГЖГК «Південний» новим забудовником, назви компанії останній не оприлюднив (протокол наради від 22.04.2015 року затверджений В.І. Шандриком).

 

 

14.04.2016 року було внесено відомості до ЄРДР  на підставі звернень від групи потерпілих інвесторів про те, що в період часу з 31.07.2015 року по теперішній час, Невзоров О.В., вчиняє замах на вчинення шахрайських дій, в особливо великих розмірах, шляхом заволодіння коштами інвесторів під приводом отримання права власності на об’єкт житлових приміщень ЖК «Золотий Берег», кримінальне провадження № 12016160000000222, правова кваліфікація ст. 15, ч.3, ст. 190 ч.4, за даним фактом проводяться слідчі дії.

Як було зазначено вище  єдиним замовником будівництва житлового комплексу «Золотий берег» (БГЖГК «Південний»), Фонтанська дорога, 118-А у м. Одеса з початку будівництва  виступає ТОВ «Добробут»

31 серпня 2015 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «МОРСЬКИЙ 1» в особі голови правління кооперативу Невзорова Олега Володимировича та Асоційованим членом Кооперативу Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУТ» в особі директора Маркова Олександра Сергійовича було укладено Угоду б/н про внесення цільового внеску. За умовами цього договору ТОВ «ДОБРОБУТ» передає Коперативу цільовий внесок у майновому вигляді, а саме у вигляді результатів будівельних робіт, що були виконані та були прийняті ТОВ «ДОБРОБУТ» в період створення багатофункціонального громадсько-житлового готельного комплексу «Південний» по вул. Фонтанська дорога, 118-А у місті Одесі у сумі 100 890 282, 00 грн.

31.08.2015 р, відповідно до акту передачі функцій Замовника, ТОВ «Добробут» разом з результатами  будівництва передав Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1»  права замовника будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» («Золотий берег») по вул. Фонтанська дорога, 118-А в м. Одеса.

Іншими словами, вказаною угодою та додатками до неї ТОВ «Добробут» не маючи жодних майнових прав на Об'єкт незавершеного будівництва, будучи за відповідними договорами лише замовником будівництва, незаконно передав майнові права інвесторів на цей БГЖГК «Південний» у вигляді цільового внеску до статутного капіталу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «МОРСЬКИЙ 1».

 

Недійсність  Угоди б/н про внесення цільового внеску від 31 серпня 2017 року заключається в тому, що:

 

Пунктом 1.1 Угоди передбачено, що ТОВ «Добробут» гарантує, що Об'єкт незавершеного будівництва, який передається як внесок до ОК ЖБК «МОРСЬКИЙ 1», є майном, яке виключною власністю ТОВ «Добробут», яким він має право розпоряджатися самостійно без будь-яких обмежень.

Цей пункт Угоди не відповідає дійсності, оскільки, як було обґрунтовано вище, власником пайових прав на БГЖГК «Південний» є ОК «ЖК «Золотий Берег», якому як пайовики передали свої пайові права багато історичних інвесторів в тому числі і Позивач, а тому ТОВ «Добробут» не міг гарантувати та не мав майнових прав на конкретні  пайові внески та не мав права його відчужувати або передавати третім особам.

Також пунктом 1.1 Угоди закріплено, що ТОВ «Добробут» гарантує, що Об'єкт незавершеного будівництва, який передається як внесок до ОК ЖБК «МОРСЬКИЙ 1», не є предметом застави, спору, нікому не відчужений, не перебуває під будь-якою забороною або арештом.

 

Це спростовується   ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М. у справі № 522/17773/15-К пр. № 1-кс/522/14352/114 від 31.08.2015 року, якою накладено арешт на  недобудовані будинки по вул. Фонтанська дорога, 118-А в м. Одеса БГЖГК «Південний».

Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

І хоч ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 листопада 2015 року ухвалу слідчого  судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М. у справі № 522/17773/15-К пр. № 1-кс/522/14352/114 від 31.08.2015 року ЗМІНЕНО в частині накладання арешту на весь обєкт незавершеного будівництва  БГЖГК «Південний», разом з тим  клопотання цивільних позивачів: Дарієнко А.А., Балаяна В.М., Трушіциної О.О., Кулакова В.В., Крутянського І.І., Кіпніс Г.Я., Пулової Л.І., Дроздовського В.М., Дроздовської А.В., Цугунової О.О., Козуліної І.Я. по криминальному провадженню № 12012170500000876 від 15.12.2012 року, з правовою кваліфікацією за ст.ст. 190 ч.4.191 ч.1. 358 ч.4, 364 ч.1 ККУкраїни, про  накладання арештуна недобудовані будинки, за адресою м. Одесі вул. Фонтанська дорога, 118-а – задовільнено  частково. А саме: Накладено  арешт на новозбудоване майно інвесторів, які подали таку заяву через слідчого.

 

На дату  31 серпня 2015 року (укладення угоди між ТОВ «Добробут» та ОК ЖБК «МОРСЬКИЙ 1») на 15 квартир  накладено арешт  БГЖГК «Південний» по вул. Фонтанська дорога, 118-А в м. Одеса.

Згідно п. 4 ст. 82 ЦПК України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В даному випадку у вище вказаній ухвалі Апеляційного суду Одеської області від 18 листопада 2015 року у справі № 522/17773/15-К суд встановив: 28 серпня 2015 року цивільні позивачи Дірієнко  А.А., Балаян В.М., Трушіцина О.О., Кулакова В,В., Крутянський І.І.,  Кіпніс Г.Я., Пулова Л.І.,  Чернявська О.О., Дроздовський В.М.,  Дроздовська А.В., Цугунова О.О., Агапова Н.П.,  та Козуліна І.Я. звернулися з клопотанями про накладання арешту на житлові будинки багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південий» на 16 ст. Великого фонтану,  за адресою:  м.  Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118-а, які були обєднанні в одне провадження.

Цівільні позивачі мотивували свої клопотання про нарладання арешту  тим, що 31.07.2015 року відбулося незаконне голосування підставних осіб, начебто інвесторів будівництва, за подальшу передачу будівельного майданчика за одресою м. Одесі вул. Фонтанська дорога, 118-а, іншому забудовнику. З метою недопушення подальшого перепродажу належного цивільним позивачем майна, а також з метою забезпеченні будинки за вказаною адресою.

Розглянувши клопотання цивільних позивачів, слідчій суддя районного суду задовольнив їх та наклав арешт на небдобудовані житлові будинки багатофункціонального громадсько-житлово- готельного комплексу «Південий» на 16 ст. Великого Фонтану, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118-а,  із встановленням заборони їх використання та розпорядження.

 

Згідно Правового  висновку викладеного у Постанові від 27 вересня 2017 року № 6-1361цс17http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/51FDB6DA639 80F2EC22581BD004BC045 вказано: Забезпечення позову по суті – це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України). Тому той факт, що на момент укладення оспорюваного правочину встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно йому достеменно відомо. 

 

Крім того слід  звернути увагу на обставини справи, що були встановлені  постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2016р.по справі № 916/1696/16 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62094413), які залишені без змін Вищим господарським судом України, де Суд, зокрема, зазначає:

Доводи товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» про те, що воно не є на даний час замовником будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу "Південний" на земельній ділянці площею 3,7287 га за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 118-а, а тому припинилися його зобов'язання по сплаті коштів по договору від 30.04.2015, до уваги колегією суддів апеляційного господарського суду не приймаються, оскільки договір від 30.04.2015 є чинним, не визнаний недійсним або розірваним, зміни до нього не вносились, заміна сторони у цьому зобов'язанні не відбувалася.

Такі висновки господарського суду, а також інші долучені до позову документи, відображають ситуацію в цілому, що склалася навколо об’єкту незавершеного будівництво, де людей в злочинний спосіб  намагаються лишити їх законних прав на проінвестоване житло.

 

З рішення Київський районний суд м. Одеси під головуванням судді Калашнікової О.І по вище вказаній справі:

 

 

Пряма мова з рішення: “Суд дослідив надані сторонами докази і наведені доводи і дійшов висновку, що позов Дарієнко А.А. не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.3 ЦК України однією з засад цивільного законодавства є свобода договору.
Відповідно до ч.1 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Договір є різновидом правочину. Правомірність правочину означає, що він є юридичним фактом, який породжує ті правові наслідки, наступу яких бажають сторони і які відповідають вимогам закону. Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, у тому числі щодо форми, вільного волевиявлення учасників правочину та відповідності його внутрішній волі, спрямованості на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених.
Пленум Верховного Суду України в постанові №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зазначив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом

Частина 2 ст. 203 ЦК України визначає «особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності» і відповідно до ч.5 ст.203 ЦК правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною першою ст.92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону

Виконавчим органом управління ТОВ «Добробут» є Директор, що передбачено п. 7.2.2 Статуту ТОВ «Добробут».

Відповідно до п. 7.14 Статуту Директор ТОВ «ДОБРОБУТ» діє від імені Товариства в межах, встановлених законодавством, Статутом і повноважень, наданих Загальними зборами, та має право без довіреності виконувати дії від імені ТОВ «ДОБРОБУТ» та вирішувати усі питання діяльності ТОВ «ДОБРОБУТ» - за винятком віднесених до компетенції Загальних зборів чи Ревізійної комісії (крім делегованих йому), чи таких, що відповідно до вказаних документів потребують попереднього погодження з Головою Товариства, Ревізійною комісією чи Загальними зборами.
Відповідно до ч.1 та ч.2 п. 7.15 Статуту ТОВ «ДОБРОБУТ» до компетенції Директора входить право першого підпису всіх документів ТОВ «ДОБРОБУТ» та право укладення будь-яких угод та здійснення будь-яких юридичних дій в інтересах ТОВ «ДОБРОБУТ». Відповідно до даних, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо ТОВ «ДОБРОБУТ», станом на 31.08.2015 року особа, яка обрана до органу управління юридичної особи, уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами та має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати угоди (керівник) є Марков О.С., тобто та ж особа яка підписала оспорювану угоду зі сторони ТОВ «Добробут». Окрім того, директора ТОВ «Добробут» загальні збори учасників ТОВ «Добробут» уповноважили на підписання всіх документів на внесення цільового внеску.
Стаття 177 ЦК України до об'єктів цивільних прав відносить речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
За положеннями ст. 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Іншими словами суд вказує на те, що ТОВ «Добробут» захотіло і надало як цільовий внесок в ОК “ЖБК “Морський 1” весь об’єкт незавершеного будівництва в обмін на віртуальне членство в ОК “ЖБК “Морський 1”  а далі хоч трава не рости.

 

 

Щодо другої частини позовних вимог Дарієнко А.А. про скасуванняу запис про право власності № 20382924 від 13.052017 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Реєстрі, який був внесений державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Одеської області Іскровим Олегом Вікторовичем про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, будівельною готовністю 30,74%, об’єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога (вулиця Перекопської дивізії), будинок 118-А. суд пише:

Угода про внесення цільового внеску від 31.08.2015 року, укладена між ТОВ «ДОБРОБУТ» та ОК «ЖБК «Морський 1», спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, і є договором. Право власності ОК «ЖБК «Морський-1» на об’єкт незавершеного будівництва виникло на підставі угоди про цільовий внесок від 31.08.2015 року, а записи до Державного реєстру прав внесено на підставі рішення державного реєстратора, яке ніким не оскаржувалось

Згідно з ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дарієнко А.А.  не недоведеними і тому не підлягають задоволенню.

Цікава  інтерпретація суду: Угода дійсна тому, що так захотів директор ТОВ “Добробут”, а дії реєстратора є законними тому, що  цю угоду ніхто не поставив під сумнів, а цей позов не в рахунок бо  Дарієнко А.А.  і сотні інвесторів чомусь вимагають свої квартири не врахували, що шулера з  селезньовсько-невзоровської  команди мають великий апетит.

У сильного завжди безсилий винен: тому в історії ми тьму прикладів чуємо, але тут як не згадати байку Крилова “Вовк і Ягня”        

 

Ягня у спекотний день зайшов до струмка напитися:

І треба ж статися біді,

Що близько тих місць голодний нишпорив Вовк.

Ягняти бачить він, на видобуток прагне;

Але, справі дати хоча законний вигляд і толк,

Кричить: «Як смієш ти, нахаба, нечистим рилом

Тут чисте мутити питво Моє

З піском і з мулом?

За зухвалість такову

Я голову з тебе зірву». —

«Коли ясновельможний Вовк дозволить,

Насмілюся я донесть, що нижче по струмку

Від Світлості його кроків я на сто п’ю;

І гніватися даремно він зволить:

Пиття каламутити йому ніяк я не можу». —

«Тому я брешу!

Негідний! Слыхана ль така зухвалість в світі!

Так пригадую, що ти ще в запрошлом літо

Мені тут же якось нагрубив;

Я цього, приятель, не забув!» —

«Помилуй, мені ще й від роду нема році». —

Ягня говорить. — «Так це був твій брат». —

«Немає братів у мене». — «Так це кум чи сват.

Та, словом, хто-небудь із вашого ж роду.

Ви самі, ваші пси і ваші пастухи,

Ви всі мені зла хочете,

І якщо можете, то мені завжди шкодите;

Але я з тобою за їх разведаюсь гріхи». —

«Ах, я чим винен?» — «Мовчи! Втомився я слухати.

Дозвілля мені розбирати провини твої, щеня!

Ти винен вже тим, що хочеться мені їсти».

Сказав-і в темний ліс поволік Ягня.

 

Представниками позивача Дарієнко А.А. подана апеляційна скарга на рішення від 26 жовтня 2018 року, яка спростовує доводи вказані в рішенні суду, зокрема в апеляційній скарзі акцентується на тому, що судом при ухвалені рішення не було надано оцінки законності угоди що оскаржується позивачем, а саме обґрунтованості законних підстав для передачі майна інвесторів у вигляді незакінченого будівництва, будівельною готовністю 30,74%, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 118А, від ТОВ «ДОБРОБУТ» до ОК «ЖБК «Морський 1».

Незаконність укладання угоди, яка оскаржується, виходить з того, що під час укладання угоди існували обмеження у вигляді накладених арештів на недобудовані будинки, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118-а, із встановленням заборони їх використання та розпорядження, та відповідно квартири в незавершеному будівництві (в тому числі й позивача) знаходились під арештом, який було накладено в рамках кримінального провадження, про що представники ОК «ЖБК «Морський-1» знали оскільки приймали участь при розгляді клопотання слідчого в суді.

Як зазначено у ухвалі Апеляційного суду Одеської області від 18.11.2015 року, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.08.2015 року, в рамках кримінального провадження №12012170500000876 від 15.12.2012 року, з правовою кваліфікацією за ст.ст. 190 ч.4, 191 ч.1, 358 ч.4, 364 ч.1 КК України, були задоволені клопотання цивільних позивачів: Дарієнко А.А., Балаяна В.М., Трушіциної О.О., Кулакова В.В., Крутянського І.І., Кіпніс Г.Я., Тулової Л.І., Чернявського О.О., Дроздовського В.М., Дроздовської А.В., Цугунової О.О., Агапової Н.П., Козуліної І.Я. про накладення арешту на майно, та накладено арешт на недобудовані будинки, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118-а, із встановленням заборони їх використання та розпорядження.

Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Судом під час розгляду справи не з’ясовані обставини, чи були у ТОВ «Добробут» повноваження на розпорядження внесками інвесторів, та саме внеску позивача.

Судом при розгляді справи не надано  оцінки щодо невідповідності грошових сум, а саме - до угоди про внесення цільового внеску від 31.08.2015 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1»  та ТОВ «Добробут», що оскаржується позивачем,  додано додаток – перелік осіб від 31.08.2015 року, де зазначена вартість переданих майнових прав позивача Дарієнко А.А. (порядковий №164) у розмірі 123187,16 грн, що не відповідає дійсності та розміру внесених позивачем грошової сумі у розмірі 913781,66 грн (за оцінкою станом на 31.01.2007 року), та не прийнято до уваги обставина, що під час передачі цільового внеску від 31.08.2015 року, зазначеними сторонами не було проведена експертиза   вартості внеску, що передається.

Також зазначаю, що саме в судовому рішенні судом було встановлено що 15.12.2017 року і 03.03.2018 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій збільшив позовні вимоги та додатково до вимоги про визнання недійсною Угоди про внесення цільового внеску від 31.08.2018 року, додав вимогу про скасування запису про право власності № 20382924 від 13.05.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесений державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Одеської області про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, будівельною готовністю 30,74%, об’єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога (Перекопської дивізії), будинок 118-А. 

При ухваленні рішення судом  в резолютивній частині рішення не було вказано про відмову або задоволенні додаткової позовної вимоги про скасування запису про право власності № 20382924 від 13.05.2017 року.

Також в цивільній справі (том №6, арк. 95, 96) знаходяться дві заяви від інвесторів ОК «ЖК Золотий берег» Пилаевої Т.Н. та Радионової Л.Н. з проханням вважати недійсними раніше подані до суду заяви, написані на користь ОК «ЖБК «Морський 1» та приєднані до матеріалів справи. Інвестор Пилаева Т.Н. також зазначає, що вона не надавала своєї згоди та не подавала вказаної заяви, у зв’язку із чим зверталася до правоохоронних органів з заявою про відкриття кримінального провадження, що вказує на постійні спроби ввести суд в оману шляхом надання не правдивої інформації.

Термін на подання апеляційної скарги спливає 06 грудня 2018 року, а тому до поданої 21 листопада 2018 року апеляційної скарги готується  доповнення з додатковими аргументами, що передбачено ЦПК України.

 

На цьому варто було б закінчити історію  справи Дарієнко А.А.  та адвокат Тертицький Вадим Олександрович 30 жовтня 2018 року подав  заяву про ухвалення додаткового рішення щодо  стягнення на  користь   відповідача ОК «ЖБК «Морський 1» судових витрат   у  розмірі  43 424 грн на професійну правничу допомогу  за надану  адвокатом   під час розгляду цивільної справи № 520/6425/17

І хоч дана  заява про ухвалення додаткового рішення щодо  стягнення у користь   відповідача ОЖБК «Морський» судових витрат   у їх  частині  на професійну правничу допомогу  є  не обґрунтованою і безпідставною, а сама сума витрат за надані послуги адвокатом Тертицьким  В.О.  під час розгляду цивільної справи № 520/6425/18  є  не співмірною  з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт  головуючий суддя у справі Калашнікова О.І. 21 листопада 2018 року ухвалила по даній справі додаткове рішення, яким заяву представника відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський-1» про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Ухвалено  додаткове рішення по даній справі яким стягнути з Дарієнко А.А. на користь ОК «ЖБК «Морський 1»  витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

 

Суд у даному рішенні прийняв ряд доводів сторони Представників Позивача Дарієнко А.А. про, що пише так: «Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Представники позивача у письмових запереченнях щодо розподілу судових витрат навели свої доводи щодо порушення представником відповідача вимог співмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши умови договору про надання правової допомоги і звіт про виконану роботу, суд критично сприймає наданий розрахунок визначення вартості та обсягу отриманих нею юридичних послуг в частині «адвокатський запит в ТОВ «Добробут» - 1 год. 2300 грн; заява про ознайомлення з матеріалами справи -0,25 год - 575 грн (2 заяви); ознайомлення з матеріалами справи 23.04.18 р. – 0,5 год - 575 грн; 07.09.18 р. 0,8 год 1840 грн, 10.09.2018 р.- 1.03 год -- 2369 грн» і вважає неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

З огляду на викладене, суд стягує з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмирі 20000 грн.»

Як кажуть на безриб'ї і рак риба, або іншими словами хватило здорового глузду суду більше як на половину зменшити заявлені витрати, але й 20 000,00 грн для Дарієнко А,А., яка прикута до ліжка і без сторонньої допомоги не може і пів дня пробути є  не підйомна сума.

За згодою рідних Дарієнко А.А. публікуємо фото її теперішнього стану і фото, якою була Адель Андріївна в січні 2007 року, коли укладала горе-договір інвестування та вносила кошти на рахунок будівельників-аферістів.

На день ухвалення рішення по справі 26 жовтня 2018 року стан Дарієнко А.А. є важким про, що свідчить фото зроблене пару днів пізніше і  опубліковане нище. Про такий стан позивача  знає як сторона відповідача ОК «ЖБК «Морський 1» так і суд. Виникає велике питання моральності і адекватності керівництва ОК «ЖБК «Морський 1» і адвоката Тертицького В.О., які в такий спосіб або вирішили заробити або вирішили залякувати позивача. І одне і друге дуже низько і не морально, не говорячи про відсутність страху перед Законами Господа Бога.

Між іншим вже кілька інвесторів ЖК «Золотий Берег» відійшли у вічність не дочекавшись «бачити море із вікна свого дому». Така гра у правосуддя може, на жаль, тільки добавити в цей перелік інших інвесторів, які вже не мають ні фізичних, ні фінансових ні моральних сил боротись з «Одеським спрутом». У відомого серіалу «Спрут», який показує боротьбу з мафією в Італії було 48 серій і він йшов до того часу поки головному актору Мікеле Плачедо не надої грати комісара Катані і все закінчується безглуздою смертю головного героя. В кіно такий кінець допустимий і не страшний бо там всього на всього гра акторів і робота знімальної групи, але в цьому серіалі під назвою «Одеський спрут» реальні люди і реальні долі, які на справді помирають не дочекавшись справедливості.

Але ті що чинять беззаконня і не справедливість забувають, що за все прийдеться відповісти і за обдурених інвесторів і за вкрадені кошти і за адвокатський гонорар у безглуздному розмірі і за винесене не справедливе і не законне рішення.  «Адже нам відомий Той, Хто сказав: «Мені належить помста, Я відомщу». І ще Він сказав: «Господь судитиме народ Свій». (Євреїв 10:30)

Щодо аргументів у запереченні сторони представників позивача, які суд не повністю взяв до уваги.

Так, відповідно до ст. 133 (Види судових витрат)Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл вказаної категорії судових витрат є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення позивачем таких витрат.

Згідно ст.133 ЦПК України, поняття «судові витрати» за визначенням, включає в себе лише фактично понесені сторонами на дату постановлення відповідного судового рішення витрат, пов’язані з розглядом справи (судовий збір, витрати на послуги перекладача, витрати на судову експертизу, витрати на правничу допомогу тощо). В заяві про ухвалення  додаткового рішення  подано тільки    копію  платіжного доручення № 3100 від  30.10.2018 року на суму 43 424 грн .  на   ім’я фізичної особи  Тертицького В.О.    .

Відповідачем не подано суду  жодного платіжного документу, який би підтверджував  фактично понесені відповідачем  витрати на правничу допомогу отриману від адвоката Тертицького В.О. під час розгляду даної справи судом першої інстанції тобто  з часу укладення договору на надання правової допомоги  адвокатом Тертицьким В.О.   від 30.03.2018 року по 26.10.2018 року включно.

Фактично відповідач  грошових коштів адвокату  з часу укладення договору про надання правової допомоги від 30.03.2018 року до постановлення рішення у даній справі першою  інстанцією , яке відбулося  26.09.2018 року,  не  оплачував,   тобто, жодних  фактичних  фінансових «витрат» перед адвокатом  відповідач  на час  винесення судом  рішення у справі не поніс.

Відповідно до ст.  141  ЦПК України,  якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданої до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати вже  після прийняття рішення по суті позовних вимог протягом п’яти днів .

 

Фактично за  час розгляду даної справи у суді з часу отримання від адвоката Тертицького В.О. правничої допомоги відповідачем ОЖБК «Морський»,   за послуги  зазначені у  акті від 20.10.2018 року, до винесення  рішення у даній справі останнім не представлено жодного платіжного документу як оплату  послуг  отриманих від даного  адвоката. При заявленні про стягнення понесених відповідачем судових витрат до закінчення судових дебатів  не наведено поважних причин  по яких Відповідач не може подати такі докази. А це тому, що на час розгляду даної справи та вже і на час ухвалення у даній справі рішення судом у відповідача не було у наявності жодного доказу на підтвердження понесених ним судових витрат  на правничу  допомогу. Станом на 26.10.2018 року  Відповідачем не сплачено жодної гривні на правничу допомогу більше того , навіть не подано  Акту виконаних    робіт  адвокатом.

Позивач наголошував на тому, що позиція по справі була сформована  позивачем при поданні позовної заяви під час розгляду. Позиція відповідача   була  викладена представником відповідача в своїх запереченнях, а саме:  у відзиві, який було подано відповідачем 25.04.2018 року на підготування якого у адвокат твитратив 4год.(з розрахунку 2 300 грн./год. ) на суму у  9 200 грн.  

Надану послугу з написання і подання адвокатом  Відзиву після уточнення позовних вимог яку оцінено  у 9200 грн. Розмір  ціни даної послуги є необґрунтованим, значно завищеним . Дану послугу було надано адвокатом відповідачу ще 25.04.2018 року. Саме на запереченнях викладених у даному відзиві  та правової позиції  відповідача було  побудовано лінію захисту з відповідачем, то  які ще   консультацій та узгодження правової позиції  з Клієнтом  зазначає представник Тертиць кий В.О. у наданому розрахунку ?  Тим більше  5 разів ! На протязі 3,43 год.! На суму у 7 889 грн. !  Ні відповідач ні його представник не довели, що така послуга  була неминучою,а  зазначена сума обгрунтованою!   

Суд не прийняв це до уваги

Звичайно, що на це додаткове рішення від 21 листопада 2018 року до 30 днів  буде подано апеляційну скаргу, але виникає питання:  що це?  Судівське свавілля судді Калашнікової О.І. з елементами корупційної складової чи ще щось за цим стоїть, а може хтось? І ще одне питання: А чи тільки винна в цьому суддя Калашнікова О.І. чи це такий метод роботи і ніших суддів Київського районного суду м. Одеси?

 

Не  менш шокуючою є історія з стягненням  витрати на професійну правничу допомогу у справі у справі № 520/2918/18 за позовом Д’ячкової Н.І. до ТОВ «Добробут», ПП  «Прогрес-Риелт», ОК «ЖБК” Морський 1», ТОВ «Прогресбуд» про визнання майнових прав у незавершеному будівництві  якою з Позивачки Д’ячкової Н.І.  де ухвалою від 05 жовтня 2018 року винесеною  суддею Київського  районного  суду м. Одеси Луняченком В.О. стягнуто на користь  ОК «ЖБК” Морський 1» з Д’ячкової Н.І  12279,96 грн

20.08.2018 року Київським районним судом м. Одеси винесено ухвалу по справі №520/2918/18, якою позов Д’ячкової Наталії Іванівни до ТОВ «ДОБРОБУТ», ПП «ПРОГРЕС- РИЕЛТ», ОК «ЖБК «МОРСЬКИЙ », ТОВ «ПРОГРЕСБУД» про визнання майнових прав у незавершеному будівництві залишено без розгляду.

В своїй заяві адвокат Тертицький Вадим Олександрович пише, що з тих підстав, що  ухвалою позов залишено без розгляду в зв’язку з несплатою Позивачем судового збору він поніс витрат на   12279,96 грн.

В розрахунку, доданому до заяви адвокат Тертицький В.О. вказує, що йому слід заплатити вище вказану суму за таку роботу:

Подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи на що витратив 0,25 год иа оплата за це 575,00 грн.в аналогічній ситуації суддя Калашнікова О.І. не прийняла дані витрати і відхилила їх як витрати, які не були фактичними та неминучими, а їхній розмір є  необґрунтований.

Написання відзиву на позов зайняло у адвоката Тертицького В.О. аж 3 години при цьому, що цей відзив аналогічний як подавався в інших справах: Буза К.О. (справа № 520/4555/17) Ковальова Н.І. (справа 520/4512/17), що розглядались суддею Київського районного суду Васильків О.В.

Основна помилка суду - це факт залишення без розгляду справи з надуманих причин. Крім цього суд не направив позивачці ухвалу про залишення без розгляду і не дочекався процесуальних строків на її оскарження.

Позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви та ухвали про стягнення н користь Відповідача судових витрат.

Головний аргумент такий: Відповідно до Закону № 484-VIII від 22 травня 2015  з абзацу першого  п.1 ст.6 Закону України «Про судовий збір», було  виключено   «через  установи банків чи відділення зв’язку».

У зв᾽язку з чим  з 01 вересня 2015 року,  відповідно до п.1 ст.6 Закону України «Про судовий збір», Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі. (вже без вказівки,  що таке перерахування має здійснюватися  через установи банків чи відділення зв’язку ! ).

Хочу зауважити, що ще у 2015 році Державна судова адміністрації України  зверталася  з відповідними  листами до Вищих спеціалізованих  судів України з проханням проінформувати суди нижчого рівня про зміни в законодавстві щодо способів оплати судового збору та вимог до документів про його оплату  і про це було проінформовано суди,  як першої так і апеляційної інстанцій, впевнена, що і Київський районний суд м. Одеси в тому числі.

Позивачка надала  довідку № 04-33/342-2204 від 22 червня 2018 року в якій вказано,що сума 2034.88 грн зарахована до бюджету  до 20.11.17 р. та 1500 грн 20.10.17 р.

Після спалених нервів і  витрачених коштів і часу нічого іншого не залишається як чекати на результати розгляду даної справи в апеляційному суді Одеської області.

 

            Що? Де? Коли і хто?  А може за детективними подіями стоїть

голова Київського районного суду м. Одеси С.А.Чванкін?

 

Рік тому Вісник публікував коментар до статті: “Продовження теми: реальні історії рейдерства  і "рецепт " боротьби з "чорними нотаріусами" та шахраями-реєстраторами” та  статтю Актуальне інтерв’ю з головою Київського районного суду м. Одеси, головою ГО «Асоціація слідчих суддів України» Сергієм Анатолійовичем Чванкіним де роботу голови суду і самого суду описували як досвід для всієї України, але, на жаль, виявилось, що “не все золото, що блистить”. За популістськими проектами і не ординарними новинками криється реальне лобіювання інтересів як голови суду так і третіх осіб. Про все по порядку.

Редакції стало відома таку інформацію:

Коли подала позовну заяву Дарієнко А.А. голова суду ніби-то  дав команду затягнути розгляд даної справи щоб не перешкодити міській раді виконати “замовлення” Селєзньовсько- Невзоровсько-Трухановському тандему передати земельну ділянку під забудовою. В редакції з цього приводу є багато цікавої і резонансної інформації про те,  як це робиться і хто за цим стоїть, але особи, які цю інформацію надали публічно бояться її підтверджувати.

 

21 жовтні 2018 року редакція Вісника вирішила задати  питання на пряму голові суду Чванкіну С.А., однак прес-служба посилаючись на велику “зайнятість” пана Чванкіна відмовила в зустрічні з ним, вказавши, що ми отримаємо офіційну відповідь на запит.

В даному запиті йшла мова:

“Для всебічності висвітлення питань піднятих у статті просимо терміново надати коментар до даної статті відповівши на питання:

Із коментарів Інтернету та твердження окремих осіб вбачається, що голова Київського районного суду м. Одеси жорстко управляє процесами прийняття рішень у важливих справах всіма суддями суду. Чи це так?

Як би ви прокоментували той факт, що 05 жовтня 2018 року  суддею Київського  районного  суду м. Одеси Луняченка В.О. у справі № 520/2918/18 винесено ухвалу, якою з історечного інвестора ЖК “Золотий Берег” Д’ячкової Н.І.  стягнуто майже понад 12 тис. грн на  користь ОК “ЖБК “Морський1” витрат на правову допомогу у справі  яка жодного разу не розглядалася  і по якій жодних процесуальних дій не відбулося, а інтереси ОК “ЖБК “Морський1” ніби представляв адвокат-початківець Тертицький Вадим Олександрович (Свідоцтво про право на заняття адокатською діяльністю № 1682, видане КДКА Полтавської обл. 04 квітня 2017 року).

Просимо прокоментувати поки що  не перевірену інформацію, яка стала  відома редакції Вісника  щодо того, ніби-то  голова Київського районного  суду дав команду: “ні при яких обставинах не задовольняти вимоги у двох резонансних справах щодо інвесторів ЖК “Золотий Берег”, а саме:

Справа № 520/9683/17 під головуванням судді Огренич І.В. за позовом Михайлик Наталії Андріївни, Пулової Любові Іванівни, Павленко Ольги Миколаївни, Дроздовського Володимира Михайловича та Карпової Олени Леонідівни до Одеської міської рад, ОК “ЖБК “Морський 1” Треті особи без самостійних вимог на стороні Позивача Цугунова Ольга Олександрівна та ще 34 інвесторів, Треті особи без самостійних вимог на стороні Відповідачів: Департамент комунальної власності Одеської міської ради,  ТОВ “Добробут” про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 14.06.2017 р. № 2170-VII.

Справа № 520/6425/17 під головуванням судді Калашнікової О.І. за позовом Дарієнко Адель Андріївни до Обслуговуючий кооператив “Житлово-будівельний кооператив “”Морський 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», Третя особа: Одеська обласна філія комунального  підприємства «Центр державної реєстрації» , про визнання угоди про внесення цільового внеску недійсною,

         

     На даний запит редакція отримала відповідь за підписом голови Київського районного суду м. Одеси С.А.Чванкіна, який приводимо нижче повністю

 

“Диму без вогню не буває”

 

Редакція не розділяє такі твердження голови суду С.А. Чванкіна тим більше, що в народі є таке прислів’я: “Диму без вогню не буває”. На підтвердження цього приводимо інформацію із статті “Кто такой Сергей Чванкин: вся правда о мошеннике в мантии”

 

У 2014 році Чванкіна на новий суддівський пост підтримував народний депутат Сергій Ківалов, який прикладав зусилля до того, щоб саме Чванкін зайняв місце голови апеляційного суду, яке звільнилося. Сам Сергій Чванкін є родичем Сергія Ківалова: він одружений на його племінниці.

Сергій Чванкін, випускник Одеської національної юридичної академії, в 2011 році наказом Віктора Януковича був переведений з посади судді Суворовського районного суду, на посаду голови Київського районного суду м. Одеси. Призначення було пов'язано з грубим порушенням ч.ч.2,4 ст.20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Головою Київського районного суду міг бути призначений лише суддя цього самого суду, до того ж «за поданням відповідної ради суддів. Призначення судді на адміністративну посаду без додержання вимог цього Закону не допускається ». Відомо також, що Чванкін є призначенцем народного депутата Ківалова, який до цих пір має значний вплив на всю судову систему України, тож не дивно, що саме Київський районний суд продовжує зберігати репутацію найбільш корумпованого суду Одеси і ім'я кишенькового суду чиновників. У ЗМІ неодноразово з'являється інформація про протизаконні дії в системі електронного розподілу справ і їх підсудності з боку самого голови суду.

Київський районний суд Одеси, який очолює родич Сергія Ківалова – Сергій Чванкін, йде в ногу з часом і рапортує про свої успіхи через прес-службу. Це перший районний суд в Одеській області, який вирішив спілкуватися з громадянами мовою прес-релізів. Днями в суді винесли смішний вирок, яким в прес-службі з задоволенням поділилися з одеситами. Очевидно, що справжніх злочинців вистачає, і саме про такі випадки і повідомляє прес-служба суду. В той же час, Київський районний суд, завдяки особистій близькості як голови, так і багатьох суддів до Ківалова, може собі дозволити виносити безліч несправедливих (неправосудных) рішень, з подальшою підтримкою в Апеляційному суді.

Наприклад, 20 квітня (про це вам не розповість прес-служба і «Ківаловські ЗМІі»),- суддя Київського районного суду Галій засудив до 14 років ув'язнення людину за замовне вбивство людини, яка була свідком трагедії. Раніше Апеляційний суд уже скасовував вирок щодо цієї людини. Незважаючи на те, що експертиза трупа проводилася через кілька місяців після кремації, Галій спокійно виніс рішення стосовно непричетної особи, а ось замовницю вбивства, причетність якої підтвердилася в суді, засудив лишень на 6 років позбавлення волі.

Таких рішень Київський районний суд виносить десятками на місяць, багато які з них неможливо знайти навіть в єдиному реєстрі судових рішень. «ОБЕРІГ» намагається відстежувати сумнівні процеси ще на етапі досудового слідства.

 

Головою Київського районного суду є ніхто інший як Сергій Анатолійович Чванкін.

Про нього говорять - молодий та ранній. А чому дивуватися!? Випускник Одеської юридичної академії 2002-го року, який захистив у 2006 році дисертацію на тему «Добровільне представництво у цивільному процесі» і попрацював деякий час в якості доцента в своєму рідному вузі, Чванкін вже з вересня 2008 року став суддею Суворовського районного суду Одеси, а з 19 квітня 2011 року очолив Київський районний суд.

За повідомленнями з достовірних джерел, через начальника управління взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, запобігання та виявлення корупції Одеської обласної державної адміністрації Сергія Тронько, Чванкін вирішував всі «важкі» завдання колишньої регіональної влади, пов'язані з судовими процесами щодо її опонентів.

Сергій Чванкін відразу звернувся до колишнього губернатора Едуарда Матвійчука з пропозицією про подібну «співпрацю» і попросив за це всього-на-всього грошей на ремонт приміщення суду.

Так Київський суд перетворився на кишеньковий. Всі справи проти неугодних віддавалися сюди і благополучно вигравалися.

 

За це 18 вересня 2013 року сесією Одеської обласної ради було прийнято документ про внесення змін до рішення сесії від 10.9.2010 року про затвердження Регіональної програми забезпечення судів належними приміщеннями на 2010-2015 р.р. Пунктом 1.7 на реконструкцію судового будівлі за адресою Варненська 3-Б було виділено 5 000 000 грн.

Які ще преференції міг отримати районний суддя за свою принципову боротьбу з опозиціонерами – історія замовчує.

Чванкін - це нинішній голова Київського районного суду Одеси. А принцип у нього один - з кожної «грошової справи», яка надійшла до суду, отримати свою частку, яка за чутками сягає до 50% ціни позову.

Знову ж таки, треба кинути «не обгризену кісточку» і спільникам, які теж звикли до високих стандартів споживання.

Загалом, щоб колеса безперебійно крутилися і не скрипіли, суддівський механізм вимагає щедрої змазки. Саме так розуміє Чванкін С.А. завдання голови суду. Чи варто дивуватися, що Київський районний суд зберігає репутацію найбільш корумпованого суду Одеси?

 

Ось як описує місцеві порядки, інформагентство «Одеса-Медіа», що належить Петру Галчинському:  «Голова суду Чванкін, годованець Ківалова, ... регулярно втручається в систему електронного розподілу справ і тижнями утримує в себе кримінальні справи,« чекаючи корупційних пропозицій». Далі слідує кумедна розповідь про те, як при появі в районному суді люстраційної комісії «євромайданівці» з'ясували, що суддя причетний також і до хабара в особливо великих розмірах, про що було написано заяву в міліцію. Однак, в кінцевому рахунку, на місце подій прибули силовики, і, «прикриваючи його хабар», вивезли з суду ... А поки ми чекали Чванкіна, суддя Рева виніс з кабінету дві валізи ...» Зрозуміло, ні у кого не виникло і тіні сумніву, що горезвісні валізи теж були набиті грошима, отриманими у вигляді хабарів. Та й журналюги не пошкодували фарб, оповідаючи, як жваво Рева С.В. «Ніс їх городами». При цьому якось непомітно пішла на другий план животрепетна тема судового свавілля. У всякому разі, ні у кого не виникло намірів обговорити її предметно – на підставі конкретних судових документів. Зате знайшлися люди, готові з піною на губах переконувати нас, що ніякого свавілля в одеських судах немає і бути не може, а якщо голова Київського районного суду і група суддів, які працюють з ним «на одну кишеню» і нехтують українськими законами, то це і не зовсім «беззаконня», а прояв глибокої суддівської мудрості.

Пояснювати її публіці підрядився редактор сайту «Хоробро» Вадим Чорний: «...в більшості випадків судді виносять рішення за завданням чиновників. Якщо один раз надати судді право судити за Законом, в наступний раз той же суддя може прийняти рішення, яке не сподобається високим начальникам. Розпочнеться біганина, гоніння – в загальному, буде розв'язана повноцінна війна, якої судді зараз мудро уникають. Вони навпаки, всіма силами намагаються зберегти якийсь баланс, але хіба тільки вони винні в тому, що зараз твориться в судах? »

Відомо, що всі судові рішення, в яких були зацікавлені «високі начальники», проводилися через «кишеньковий» Київський районний суд, і зрозуміло, з порушенням правил підсудності.

Чи треба уточнювати, що «якийсь баланс» інтересів на основі беззаконня в цивілізованій державі в принципі неможливий. Це розуміє навіть екс-депутат Верховної Ради Юрій Кармазін: «У державі повинні виконуватися закони і Конституція. Якщо їх немає, то де ж тоді держава?» І лише випускник «юрки» Чорний, який ніколи не працював за фахом і не знайомий із судовою практикою, не в змозі усвідомити такі очевидні речі. Тому що існує в світі віртуальних мудрувань, які не мають нічого спільного з реальним життям.

Щоб допомогти спуститися з недосяжних  небес на грішну землю, пропонуємо реальний судовий документ, зареєстрований Київським районним судом,  за вхідним номером №49938 від 17.12.14 р. Це апеляційна скарга гр. Афанасьєва А. А. у справі №520/842/14-ц «на порушення Київським районним судом ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», фальсифікацію матеріалів справи, вимагання та відмова від розгляду по суті позовних вимог»

З її змісту випливає, що діючі норми процесуального права в Київському районному суді демонстративно порушуються. Неважко зрозуміти, що шляхом таких демонстрацій голова районного суду Чванкін С.А. і створена ним група вимагачів вселяють потенційним клієнтам, що кожна процесуальна дія – від реєстрації в АСДС і відкриття провадження до постанови рішення – має бути оплачено за встановленим ними прейскурантом. Без цього не буде ні законного рішення, ні навіть видимості розгляду справи по суті ...

Розгляд заяв про злочини, вчинені суддями, в даному випадку відноситься до компетенції прокурора Одеської області Андрія Призу – саме він і повинен дати правову оцінку документально підтвердженими фактами, які свідчать про прямий умисел на вчинення злочинів, передбачених ст.189 (вимагання), ст. 357 (розкрадання судових документів), ст.358 (підроблення та використання підроблених судових документів), ст.366 (службове підроблення), ст. 375 (постанова суддями завідомо неправосудних ухвал і рішень), ст. 376 (втручань в діяльність судді) і ст. 382 КК України (невиконання вступивших в законну силу постанов, ухвал та рішень суду). Всі ці злочини давно вже перетворилися в Київському районному суді в звичайну судову практику ...

 

Той факт, що в Київському районному суді ця норма Закону постійно порушується, неодноразово зазначалося в публікаціях місцевих ЗМІ, які стверджували, що з приходом Чванкіна С.А. на посаду голови районного суду реєстрація судових справ в Автоматизованій системі судового діловодства та відкриття по ним проваджень стали предметом вимагання.

 

Ось фрагмент з публікації на цю тему, процитований у моїй заяві, яка зареєстрована під вхід. № 44661 від 18.11.14 р: «... реєстрацію позову в АСДС і постанову ухвали про відкриття провадження за позовом в Київському районному суді м. Одеси оцінюють в суму від 500 доларів. Тим, хто не бажає розщедритися, зрозуміло пояснюють, що «на нет и суда нет!» Чванкін не бажає поступитися принципами ...

Природно, я теж став об'єктом вимагання. З огляду на те, що «корупційних пропозицій» від мене не надходило, позов, пред'явлений 27.01.14 р., в порушення строків, передбачених ч.1 ст.157 ЦПК, до сих пір не розглянуто. Більш того, по ньому не проведено навіть попереднє судове засідання.

 

В середині жовтня цього року зі мною зв'язався адвокат, що представляє інтереси судді Калашнікової О.І., і запропонував укласти з ним контракт на суму в 15 000 гривень, яка включає плату «за правильне визначення по справі» і за його посередницькі послуги. Неофіційна частина угоди зобов'язувала мене після постановлення рішення виплатити судді 50% ціни позову шляхом подачі заяви про перерахування вказаної суми на рахунок, вказаний адвокатом.

Ні для кого не секрет, що лише таким шляхом в Київському районному суді можна отримати законне рішення, тому я готовий був прийняти запропоновані умови. Однак, знаючи про крайню непорядність Калашнікової О.І., побажав внести в них деякі корективи. Зокрема, зажадав, щоб до отримання грошей адвокат, на підтвердження сумлінності намірів, забезпечив постанову ухвали про прийняття до провадження всіх моїх позовних вимог. Однак, з'ясувалося, що такий варіант Калашнікову не влаштовує. За твердженням адвоката, постановити «правильну ухвалу» вона згідна лише після 100% передоплати.

 

Патова ситуація вирішилася 10 листопада. В цей день я запропонував адвокату свій варіант контракту. Підписати його він відмовився, повідомив  що: «Чванкін вже домовився з портом».

Достовірність цієї інформації підтвердило підписане Калашніковою підроблене визначення від 18.11.14 р, в якому зазначено, що «представник відповідача позовні вимоги не визнав» Між іншим, серед матеріалів справи немає заперечень відповідача проти позову. З журналів і аудіо записів судових засідань випливає, що питання про визнання або відхилення позову в суді не обговорювалося. Більш того, не важко встановити, що в порушення ч.5 ст.122 ЦПК, суддя взагалі не направляла в ІМТП «пропозицію відповідачу подати в зазначений термін письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються», із чого випливає, що розглядати позов по суті Калашникова взагалі не збиралася …

 

Повний текст статті читайте на сайті: http://ord-02.com/rasledovaniya/item/226164-kto-takoy-sergey-chvankin-vsya-pravda-o-moshennike-v-mantii

 

 

Щодо диму, який без вогню не буває публікуємо ще одну статтю “Судова реформа по-одеські та її реформатор суддя Сергій Чванкін” опублікованої 29 липня 2018 року на сайті: https://aspi.com.ua/analityka/suddia-serhii-chvankin-koruptsiia-nezakonni-rishennia-ta-valizy-z-hroshyma?view=item&id=16376:suddia-serhii-chvankin-koruptsiia-nezakonni-rishennia-ta-valizy-z-hroshyma

 

 

 

Одеські журналісти та громадськість навперебій розповідають про корумпованість Київського районного суду Одеси та злочинне його керівництво - Чванкіна Сергія Анатолійовича, що безперепонно працює з часів Януковича. Імунітет корумпованого головуючого судді до правосуддя настільки сильний, що йому не завадять ні борці з корупцією, ні Вища рада юстиції, ні Державна судова адміністрація.

Як пише "Антикор", солідну посаду – стати головою Київського районного суду, Сергію Анатолійовичу допомогли сімейні зв’язки – його дружина рідна племінниця одіозного політика і тоді ще народного депутата від партії "Регіонів" Сергія Ківалова. Міцний "дах" виявився настільки впливовим, що з грубим порушенням Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Вища ради юстиції у 2011 році таки призначила його на посаду.

Зазначимо, що суддю з усього трьома роками суддівської практики в Суворовському районному суді призначають головувати Київським райсудом, хоча згідно з законодавством таку посаду може отримати лише суддя цього ж самого суду і за відповідним суддівським представленням.

На новій посаді підприємливий суддя знайшов порозуміння із тодішнім головою Одеської облдержадміністрації Едуардом Матвійчуком, який також виявився представником правлячих "регіоналів". Так почалась взаємовигідна "співпраця", під час якої Чванкін вирішував судові проблеми та брав під особистий контроль справи, що стосувалися високих чиновників та їхніх політичних опонентів.Правда, їхня "співпраця" не обійшлась і без скандалів.

Новий очільник області, Едуард Матвійчук, розставляючи своїх людей по місцях, вирішив через свого "ручного" суддю Чванкіна позбутися довіреної людини свого попередника - Неоніли Ткаченко, шляхом засудження її до ув'язнення терміном на 5 років. Розгляд справи тривав три роки, за цей час Ткаченко з начальника відділу кадрів в Одеській облдержадміністрації перетворюється у критикувальницю нової міської влади та громадську активістку ГО "За Одесу". Але це їй не допомогло і 19 листопада 2013 року Київський районний суд Одеси визнав вагітну (на сьомому місяці) Неонілу Ткаченко винною за статтею 191 частиною 2, 3, 4 Кримінального кодексу (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) і засудив до 5 років позбавлення волі.

Далі - більше. Сергій Анатолійович Чванкін у свої царині розбудував цілу корупційну піраміду. На нього працювали не лише судді, а і створена ним група вимагачів, які "обробляли" потенційних клієнтів і домовлялись про вартість "правильного" рішення у їхній справі.

І от настав переломний 2014. Після Революції в країні почалося "генеральне прибирання" - очищення від корупціонерів, зрощених злочинною владою. У бурхливі процеси включились не лише активісти, а й новостворені органи - такі як Люстраційний комітет на чолі з Єгором Соболєвим. І Київський суд Одеси, який став вже брендом, асоційованим з корупцією, опинився в фокусі антикорупціонерів і люстраторів.

Однак, попри те, що голова Люстраційного комітету володів фактами, які свідчили про корупційну діяльність (про це він заявив в інтерв'ю виданню Громадське ТБ Одеси – матеріали надали йому навіть колеги Сергія Анатолійовича) - люструвати голову суду Чванкіна і його поплічників - місцевих суддів, в законний спосіб, виявилося не до снаги ні місцевим активістам, ні самому Люстраційному комітету.

З того часу минуло 4 роки, Соболєв уже не керує Люстраційним комітетом, а Чванкін лишається одним із топових "недолюстрованих" чиновників України.

Свавіллю і безкарності Чванкіна дивуються не лише активісти, а й колеги. І чергове тому підтвердження - розгляд (точніше, відмова від розгляду) резонансної справи що стосується трагічних подій 2 травня 2014 року в Одесі. Тоді під час масової сутички між проросійськими та українськими активістами загинули 48 і постраждали понад 200 осіб.

22 травня 2017 року Київський районний суд отримав матеріали резонансної справи, яка не мала жодних комерційних перспектив для голови суду Чванкіна. Тому не довго вагаючись, 24 травня, Київський райсуд відмовився від її розгляду і повернув до Апеляційного суду Одеси. Прес-секретар суду Ольга Карагіоз аргументувала кореспонденту інформаційного агентства "Укрінформ" це тим, що Київський райсуд не може сформувати колегію суддів для розгляду цієї справи через відсутність достатньої кількості спеціалістів, які мають право вести такі провадження.

Хоча насправді, на той момент установа мала в розпорядженні чотирьох суддів, які спеціалізуються на кримінальних справах. Першим "самоліквідувався", тобто взяв лікарняний, суддя Галій - одразу, як у ЗМІ з’явилась інформація щодо направлення справи в Київський суд. Коли суд отримав усі 27 томів справи, його прикладу послідувала суддя Коротаєва. І за іронією долі, в той самий день судді Борщов та Іванчук раптово пішли у відпустку.

Такий крок обурив Голову Апеляційного суду Одеської області Григорія Колесникова і він поскаржився на Чванкіна С.А. у Вищу раду юстиції та Державну судову адміністрацію.

"Дії та бездіяльність голови суду не тільки не узгоджуються з моральними та етичними нормами професійної діяльності судді, а й підривають авторитет правосуддя і суспільну довіру до суду. При цьому слід взяти до уваги, що Чванкін С.А. обіймає посаду голови суду, тому порушення ним правил суддівської етики, завдає особливо великої шкоди авторитету правосуддя", - написав у своїй скарзі до компетентних органів Голова Апеляційного суду Одеської області.

"Самовідвід" Київського райсуду обурив усі сторони конфлікту. За інформацією порталу "Пушкинская.net", проросійська активістка, тодішній координатор "групи 2 травня" Тетяна Герасимова була спантеличена такою поведінкою суддів. Адже деякі підозрювані були під вартою ще з 2 травня 2014 року, і затягування розгляду справи лише погіршує їхній моральний і фізичний стан. З іншого боку, прокурор Володимир Дудкевич висловив припущення, що це захист навмисно затягує процес, щоб розвалити справу.

Зрештою, кримінальні справи щодо "2 травня" передали до судів інших міст Одеської області, але і там почались нісенітниці і справи за наказом Генпрокурора відправили до суду Миколаєва.

Але факт залишився фактом – голова суду може вчиняти свавілля і залишитись не покараним. Більш того, Чванкін навіть заснував "Асоціацію слідчих суддів України", яка займається реформуванням судового законодавства. Тому не слід дивуватись, чому в Україні судова реформа пройшла не то щоб без змін, а навіть з погіршенням.

На сайті https://compromat.ws/sistema-pravosudiya-ruchnogo-suda-sergeya-chvankina/  “Система правосуддя "ручного" суду Сергія Чванкіна”.

При тому що Одеса — діамант на карті України, в Одесі триває «правосуддя» руками ставлеників Януковича. Продажні судді розвалюють справи і садять за грати по-замовленню і по спец прайсу. Віру в українське правосуддя втрачають не тільки жителі міста, а й самі антикорупціонери і люстратори, пише

Справа 2 травня, справа з силового розгону наметового містечка Евромайдана на Приморському бульварі, справу про пожежу в дитячому таборі «Вікторія», коли живцем згоріли діти – і це не повний список справ не має місцевий характер, а державний резонанс, розвалюються і затягуються Київським районним судом Одеси.

Здавалося б всього лише районний суд міста Одеси, а стільки резонансних справ розслідує і це не спроста! Те, що правду в ньому не знайдеш, а якщо знайдеш то за дорого, знають далеко за межі Одеси – голова суду, людина системи Януковича — Чванкін Сергій Анатолійович. В «своєму» суді він господарює за наказом президента Віктора Федоровича з 2011 року і зміг стійко пережити намагаються викрити його у протизаконних діях люстраторов типу Єгора Соболєва.

Прокурорські теж не в захваті від рішень прийнятих Київським районним судом. У них з суддями цього суду конфлікт мало не по кожній справі-прокурори звинувачують "великих" - суд виправдовує. Взяти до прикладу справу судді Олега Стеценко, який 25 листопада 2013 року заборонив мирні акції в центрі міста, що послужило приводом для силового розгону наметового містечка Евромайдана в Одесі – суд Чванкина визнав його невинним і чистим перед законом. Хоча прокурори інкримінували судді злочин, передбачений частиною 2 статті 375 КК України «постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, що заподіяло тяжкі наслідки». Йому загрожувало покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. І скільки не билися над звинуваченням прокурори-правда залишилася на боці судді. Київський районний суд захистив колегу.

З останніх подій, у вирішенні яких голова Київського районного суду зіграв на боці злодійкуватих чиновників – це справа з махінаціями землею на курорті Затока і пов'язане з ним замах на життя адвоката естонської інвестора, який вирішив перетворити Затоку в затишне курортне містечко європейського рівня, де його благі наміри натрапили на місцеву селищну мафію в особі тодішнього голови селищної ради Затоки Василя Звягінцева, секретаря Затокского селищної ради В'ячеслава Бокого і депутата Христового.

 

Всіх "відмазати" Чванкін не зміг-посадив тільки Бокія, а іншим учасникам схеми з багатомільйонного розкрадання земель в Одесі забезпечив комфортне перебування під домашнім арештом. Можливо і Бокія не посадили б якщо б справа не набула формату міжнародного скандалу і не втрутилися депутати.

Народний депутат Борислав Береза, який є головою депутатської групи "Україна-Естонія" у своєму блозі відкрито обурився безкарності злочинців із Затоки. І натякнув на те, що ця ситуація буде обговорюється на зустрічі в травні, між президентами України та Естонії.

В результаті Київський районний суд садить недбайливого замовника кілера на адвоката інвестора – нам же не потрібен міжнародний конфлікт. А інші члени злочинного ОЗУ Затока гуляють на волі, щоправда під домашнім арештом.

Це не єдині випадки прийняття "правильних" рішень і» посадки " козлів-відпущення. Риба гниє з голови-судді всього лише виконавці завдань поставлених їх керівництвом. За бардаком і свавіллям у прийнятті рішень Київським районним судом стоїть голова суду – Чванкін Сергій Анатолійович.

Цей безлад в системі «ручних» судів це не просто перекладання грошей з одних кишень в інші, це диверсія б'є по всім українцям, підриває довіру інвесторів і віру у правосуддя.

 

25 вересня 2018 року на сайті https://aspi.com.ua/polityka/item/19454-odioznyi-suddia-chvankin-poskarzhyvsia-vyshchii-kvalifikatsiinii-komisii-na-postiini-naklepy-video вийшла ще одна стаття: “Одіозний суддя Чванкін поскаржився Вищій кваліфікаційній комісії суддів на постійні наклепи”

Під час співбесіди з членами Вищої кваліфікаційної комісії Голова Київського районного суду Одеси Сергій Чванкін не спромігся пояснити, звідки бере фінансування його громадська організація, та навіщо йому два паркувальні місця, хоча його сім’я не має автомобіля. Натомість, суддя поскаржився, що журналісти і громадські активісти постійно зводять на нього наклепи.

24 вересня Сергій Чванкін проходив співбесіду в рамках оцінювання Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Суддя виправдовувався за численні скарги на його суддівську діяльність, намагався пояснити невідповідності в деклараціях про доходи, а також багато жалівся, що ЗМІ та активісти  розповсюджують про нього неправдиву інформацію.

Так, в першу чергу члени комісії запитали в Сергія Чванкіна, яким коштом фінансується створена ним “Асоціація слідчих суддів України”. Адже ця організація проводила свої зібрання виключно в статусних закладах міста, наприклад, п‘ятизірковому готелі “Panorama De Luxe” та концерт-холі “Сади перемоги”.

Чванкін розповів, нібито організацією вказаних зборів займався не він особисто, а адвокати, американське агентство USAID та ще якісь “європейські колеги”. Водночас, Чванкін так і не пояснив, яким саме чином і на яких домовленостях фінансується його власна організація. Однак, не забув наголосити, що всі звинувачення за цим питанням - це наклеп.

Також у Вищій кваліфікаційній комісії наразі перебувають аж сім скарг на діяльність Київського райсуду та Чванкіна особисто. І це не враховуючи ще семи заяв, які були відхилені або залишені без розгляду. Члени комісії хотіли почути, з якої причини діяльність голови суду викликає стільки обурення.

Однак, Чванкін запевнив, що на сьогодні проти нього за жодною скаргою Вища рада правосуддя не ініціювала кримінального провадження, отже формально - він абсолютно чистий перед законом.  

Найвідоміша заява проти Сергія Чванкіна написана головою Апеляційного суду Одеської області Григорієм Колесниковим. Колега поскаржився, що керівництво Київського райсуду, по суті, “зливає” розгляд резонансної “справи 2 травня”. Нагадаємо, що тоді всі відповідні судді Київського райсуду Одеси раптово пішли на лікарняний або у відпустку, через що справу віддали на розгляд до іншого суду, а зрештою - в іншу область.

Чванкін так і не надав членам комісії відповідь по суті: чому на розгляд такої важливої справи в його установі не знайшлося жодного спеціаліста? Однак він наголосив, що 5 вересня 2018 року Вища рада правосуддя закрила справу за цією заявою, і постановила, що дана скарга є такою, що “спонукають до винесення рішення”.

Невідповідності у деклараціях про доходи Чванкіна, які раніше виявили журналісти, комісія також не оминула увагою.

Зокрема, суддю запитали: чи дійсно елітний котедж, в якому він проживає разом з сім’єю, придбала його теща - вчителька української мови овідіопольської школи? Він відповів, буцімто, будинок дійсно був придбаний його тещею і тестем, на гроші, отримані від продажу іншої нерухомості. Чванкін стверджує, що на момент придбання 25 квітня 2017 року, садовий будинок разом із ділянкою землі коштував лише 68 тис. 530 доларів. Така низька сумма вкрай здивувала навіть членів комісії, які навіть перепитали, чи дійсно це ринкові ціни.

Водночас, під час журналістського розслідування оцінщик майна припустив, що наразі лише один квадратний метр такої ділянки коштує близько 2-2,5 тис. доларів. Огляд біржі нерухомості Одеси підтверджує, що подібна оселя неподалік моря коштує близько 1,5 млн доларів.

Однак, Чванкін продовжив жалітися членам комісії, цього разу - на бідність. Мовляв, будинок тещі простий, без басейну, коштовних насаджень та інших розкошів. Також розповів, буцімто, його сім’я навіть не має можливості зробити ремонт у помешканні, тож будівля відремонтована лише на третину. Що цікаво, Чванкін стверджує, що всі ремонтні роботи його тесть із тещею зробили власними силами і коштами. Водночас далі у розмові суддя повідомляє, що батьки дружини вже не працюють і займаються виключно господарством.

Друге питання, на яке неодноразово вказували журналісти, - це наявність у сім’ї Чванкіна двох паркувальних місць, і відсутність у декларації в будь-кого з родичів власного автомобіля. На це суддя відповів, буцімто, вони з дружиною придбали ці паркувальні місця просто через те, що ті розташовані неподалік  їхньої оселі.

Навіть перед кваліфікаційною комісією Чванкін продовжує наполягати, що власної автівки його сім’я не має. Мовляв, донька ще занадто молода для водіння, дружина боїться сідати за кермо, а сам він переніс травму, після якої має проблеми зі спиною і не може водити автомобіль. Яким же чином голова суду дістається службового місця? Чванкін відповів, нібито користується послугами таксі, або ж його підвозить колега по роботі, який, на відміну від свого бідного очільника, все ж має автомобіль.

Загалом, можна сказати, що кваліфікаційна комісія витягла на поверхню всі гострі питання до голови Київського райсуду, які хвилювали і ЗМІ, і громадськість. Тож під час співбесіди одіозний суддя мав виправдовуватись наперекір реальним цифрам і фактам.

Наразі кваліфікаційна комісія НЕ визнала суддю Сергія Чванкіна таким, що відповідає займаній посаді. На офіційному порталі ВККСУ вказано, що у перевірці голови Київського райсуду на даний час - перерва. А це означає, що скарги до Вищої ради правосуддя, упереджені суддівські рішення та сумнівні дані декларацій - не залишились непоміченими.

Тож наразі журналісти та громадськість, які постійно наголошують на корупційності Сергія Чванкіна, сподіваються, що нечесний суддя отримає від Вищої кваліфікаційної комісії справедливе рішення.   

 

Редакція Вісника подає матеріали наче інфораційні повідомлення із фронту.

Так 02 листопада 2018 року сайт

https://aspi.com.ua/suspilstvo/item/21144-ekspert-z-neverbalnoi-komunikatsii-pro-povedinku-suddi-chvankina-namahaietsia-skorotyty-dystantsiiu-shchob-natysnuty опублікував ще одну статтю “Експерт з невербальної комунікації про поведінку судді Чванкіна: "Намагається скоротити дистанцію, щоб натиснути”

 

Психолог та експерт з невербальної комунікації Валентин Кім проаналізував та дав характеристику поведінці судді голови Київського райсуду Одеси. Йому показали відео зі скандальної прес-конференції, на яку суддя Чванкін запросив тітушок та влаштував провокацію.

 Про це повідомляє "Антикор".

 "Зрозуміло, що він вимушений був йти на конференцію, однак видно, що суддя намагається провести прес-конференцію на своїй території, на своїх умовах та зі своїми тітушками. Також він демонструє досить агресивну реакцію" – зазначив експерт.

 Він також дав характеристику відповідно до міміки та жестів Чванкіна.

"Помітно, що це людина владна та авторитетна, людина зі звичкою тиснути цим своїм авторитетом. Жести судді показують, що він намагається придушити свої емоції, однак вони дуже сильно проявляються. Ми бачимо, що він постійно нахиляється, тобто намагається скоротити дистанцію до співрозмовника. Однак не для того, щоб подружитися, а швидше для того – щоб натиснути. Його жести руками демонструють бажання напасти та реалізувати свою агресію стосовно співрозмовника хоча б віртуально", – помітив Кім.

Щодо міміки судді, то психолог зазначив, що він пригнічує свій гнів через оскал і робить це дуже часто.

 "Це древня реакція – бажання показати зуби й таким чином залякати опонента. Ще один потужний сигнал – прямий пильний погляд із малою кількістю моргань, який люди зазвичай використовують у двох випадках: або коли вони брешуть або коли вони ненавидять".Також експерт зробив висновки, що для Чванкіна дуже важливою була реакція журналістів на прес-конференції й що він як людина – здатен вдаватись до провокацій та маніпуляцій у своїй поведінці.

З матеріалів цього ж таки сайту: https://aspi.com.ua/suspilstvo/item/21095-odeskij-suddya-chvankin-vdavsya-do-tisku-na-neugodnikh-zhurnalistiv стало відомо, що “Одеський суддя Чванкін вдався до тиску на "неугодних" журналістів”

Глава Київського суду міста Одеси Сергій Чванкін чинить тиск на журналістів ІА "АСПІ".

Про це йдеться в заяві Київського районного суда міста Одеси, підписаній його головою Чванкіним і надісланій до редакції "АСПІ".

Зокрема, суддя вимагає спростувати "недостовірну інформацію", яка була розміщена на ресурсі АСПІ. Однак жодних підтверджень того, що інформація була недостовірною, Чванкін не надав.

Варто зазначити, що 24 вересня Чванкін проходив оцінювання Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У зв’язку з численними скаргами, а саме на діяльність Київського райсуду та Чванкіна особисто, перевірку одіозний суддя досі не пройшов, у ВККСУ оголосили перерву. Саме тому, зараз Сергій Чванкін намагається тиснути на журналістів та вимагає спростування інформації.

Та й це ще не все. Зокрема, в заяві йшлося про те, що журналісти поширили неправдиву інформацію щодо громадської організації "Асоціація слідчих суддів України" та про фінансування її за рахунок агентства США по міжнародному розвитку (USAID). У випадку, якщо інформацію спростовано не буде Чванкін заявив, що буде звертатися до суду, з метою захистити порушення своїх прав.

Хочемо зазначити, що у новині "Журналістам стали відомі заплутані шляхи фінансування громадської організації судді Чванкіна" йдеться про те, що при проходженні кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді Сергій Чванкін надав ВККСУ оманливу інформацію про фінансування своєї громадської організації.

Нагадаємо, що в першу чергу члени комісії запитали в одіозного судді, яким коштом фінансується створена ним "Асоціація слідчих суддів України". Адже ця організація проводила свої зібрання виключно в статусних закладах міста, наприклад, п‘ятизірковому готелі “Panorama De Luxe” та концерт-холі “Сади перемоги”.

Підкреслимо, що сам Чванкін розповів, нібито організацією вказаних зборів займався не він особисто, а адвокати, американське агентство USAID та ще якісь "європейські колеги".

У відповідність з цим, журналісти написали запит в агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та отримали відповідь, що фінансова допомога ГО "Асоціація слідчих суддів України" не надавалася по жодному з пунктів.

Відповідно до цього, редакція ІА "АСПІ" не може спростовувати інформацію, яка за фактом є правдивою і підтвердженою відповідними документами та відео та розцінюють заяву від Чванкіна, як тиск на інформаційне агентство.

 

 

Федір Олексюк, головний редактор Вісника

Володимир Дроздовський, реніональний позаштатний журналіст Вісника

Переклад окремих текстів: Євгена Новохатько