РОБІТЬ ДОБРО - НАВІТЬ ЯКЩО ЦЬОГО НІХТО НЕ ЦІНУЄ

РОБІТЬ ДОБРО - НАВІТЬ ЯКЩО ЦЬОГО НІХТО НЕ ЦІНУЄ
28262 ПЕРЕГЛЯДІВ

Ця притча протверезить будь-кого і змусить задуматися про те, наскільки важливо обдумувати кожен наш вчинок.

Ми ніколи не знатимемо, яку ціну і коли доведеться заплатити за наші дії. Однак, платити доведеться кожному.

Чому добра стає все менше і менше в цьому світі? Тому що кожен очікує подяки і негайного щастя. Сучасні люди живуть поспіхом і тому знаходяться весь час в страху, що їх сили будуть витрачені марно, не на те, що їм дійсно потрібно. Ми чекаємо, що світ буде перед нами танцювати і співати серенади, забуваючи про те, що наша головна місія – принести щось хороше в це життя.

Послухайте уважно: не взяти, а віддати; не забрати, а подарувати. Одна індійська жінка з бідної сім’ї щоранку пекла два коржі. Один для сім’ї, а другий, додатковий, для випадкового перехожого. Другий корж жінка завжди клала на підвіконня, і будь-хто, хто проходив повз міг його взяти. Кожен день, коли жінка клала корж на підвіконня, вона проголошувала молитву за свого сина, який пішов з дому шукати кращої долі. Протягом багатьох місяців мати нічого не знала про свого хлопчика і завжди молилася про його благополучне повернення. Незабаром вона помітила, що якийсь горбань приходить кожен день і забирає її другий корж. Але замість слів подяки, він тільки бурмотів: «Зло, яке Ви робите, залишається з Вами, а добро повертається!» Не отримуючи очікуваних слів подяки, жінка відчувала себе обдуреною. «Кожен день цей горбань вимовляє одне і те ж! Але що ж він має на увазі?» І одного разу, будучи особливо роздратованою, вона вирішила покінчити з цим. «Я позбудуся цього противного горбаня!», – сказала вона сама до себе, а потім додала oтpути в корж. Але коли вона зібралася покласти його на підвіконня, то руки жінки затремтіли. «Що ж я роблю?» – подумала вона, і негайно викинула отpуйний корж в вогонь, приготувавши інший, і поклала його на підвіконня. Горбань, як зазвичай, взяв корж та пробурмотів свої зазубрені слова: «Злo, яке Ви робите, залишається з Вами, а добро повертається!» А потім пішов, не підозрюючи про бурхливі емоції, які кипіли всередині жінки. У той же вечір хтось постукав у двері. Коли жінка їх відкрила, вона побачила свого сина, який стояв у дверях. Виглядав він жаxливо: голодний, худий, слабкий, в порваному одязі. «Мамо, мамо, це просто чудо, що я повернувся! Я був від будинку всього лише на відстані однієї милі, але був такий голодний, що втратив свідoмість. Я, напевно, помep би, але у той момент якийсь старий горбань проходив повз і віддав мені свій корж. Він сказав, що це була його єдина їжа на цілий день, але він бачить, що я потребую її ній більше, ніж він». Коли мати почула ці слова, її обличчя зблідло, і вона притулилася до дверей, щоб не впасти. Вона згадала отpуєний ранковий корж. Якби вона не спалила його в вогні, то її власний син би зaгинyв!

Саме тоді жінка й зрозуміла сенс слів: «Злo, яке Ви робите, залишається з Вами, а добро повертається!» Мораль притчі: Завжди прагніть робити добро, навіть якщо цього ніхто не цінує.

Теги: Добро,Роби добро,щастя,мир,злагода,любов,віра,надія,ваша надія,олексюк федір,живе слово,бог,церква,молитва,сповідь,добрі наміри,гарні вчинки,вчинок,вчинки,мужність